Барна стійка своїми руками | KRONAS

Бажання встановити барну стійку часто з'являється вже після придбання кухні. Подібні запізнілі рішення здебільшого пояснюються тим, що в процесі вибору гарнітура покупці побоюються, що у них не вистачить площі для монтажу додаткових конструкцій. Потім у процесі експлуатації меблів для барної стійки знаходиться місце, але встановити її вирішуються лише одиниці. Не варто побоюватися цього заходу, оскільки він не являє собою нічого складного. У більшості випадків установку барної стійки можна виконати самотужки, без залучення фахівців. Все необхідне для збирання цієї конструкції продається в інтернет-магазині меблевих комплектуючих «Кронас».

Де можна встановити барну стійку?

У великих кімнатах або поєднаних із вітальнею кухнях знайти зону для розміщення стійки дуже просто. Тому такі ситуації немає сенсу розглядати. А ось на стандартній кухні в малогабаритній квартирі не так багато місця, де можна встановити барну стійку. Особливо в тому разі, якщо в цій кімнаті також є холодильник. Однак такі зони існують – їх просто потрібно шукати. Більшою мірою для розміщення трубної конструкції підходять такі варіанти:

1. Якщо місця катастрофічно не вистачає, але дуже хочеться встановити барну стійку, можна замінити трубною конструкцією звичайний обідній стіл. Розміри його кришки зазвичай становлять 800–1000 мм завдовжки та 600 мм завширшки. Такі ж габарити можуть бути у стільниці барної стійки. Тобто місце для її встановлення завжди знайдеться навіть на невеликій кухні – потрібно просто нестандартно підійти до вирішення завдання. Якщо обідній стіл встановлений не перпендикулярно стіні, а вздовж неї, барну конструкцію теж можна без проблем закріпити в такому ж положенні – для цього є всі необхідні технології та комплектуючі.
2. Встановити барну стійку можна також у зоні монтажу кухонного гарнітура. У такому разі стільниця кріпиться до фартуха. Компактну конструкцію зазвичай розміщують у крайніх точках меблів – біля вікна чи дверного отвору. У цьому разі стільниця барної стійки знаходиться на відстані близько 300 мм над основною робочою поверхнею кухні й не забирає корисний простір у гарнітура. При установці стійки біля вікна необхідно переконатися, що вона не завадить відкриванню активної стулки.
3. Замість підвіконня – цей спосіб найефективніший, адже приємно сидіти за стійкою та дивитися у вікно. Однак у цьому разі потрібно закласти низ отвору, щоб підняти вище підвіконня, і встановити нове вікно меншого розміру або задовольнятися тим, що стільниця буде розташована невисоко від рівня підлоги.

Якщо є твердий намір встановити стійку, але жоден із наведених способів із різних причин не підходить, можна виконати монтаж мініаналогу барної. Така конструкція є трубою, розташованою між стільницею і стелею. Труба в цьому разі повинна бути зміщена до краю стільниці. Дуже важливо переконатися, що конструкція не заважатиме відкриватися фасадам розташованих навпроти навісних шафок. У крайньому разі, якщо дверцята при відкриванні все ж таки будуть стикатися з елементами конструкції, один верхній модуль можна зробити відкритим, встановити в ньому скляні полиці та розмістити на них гарний посуд.  

Комплектуючі для барної стійки

Конструкція барної стійки складається з достатньої кількості складових елементів. Більша частина комплектуючих виготовлена зі сталі з гальванічним декоративним покриттям. Також для їхнього виробництва використовують пластик та скло. Усі комплектуючі добре переносять вплив вологи та мають естетично привабливий зовнішній вигляд. Для складання барних стійок виробники сьогодні пропонують:

1. Трубу Ø50 мм – ці елементи можуть мати різну товщину стінок та гальванічного шару, що визначає їхню вартість. Довжина труб зазвичай становить 3 000 мм, але зустрічаються вироби менших розмірів.
2. Полиці – виготовлені з металу, скла та пластику, мають різну форму, розміри та призначення. Всі ці елементи здатні обертатися довкола центральної осі труби. Вибирати полиці рекомендується після уважного вивчення каталогу та зняття розмірів на різних рівнях висоти. Важливо врахувати діаметр та форму полиць.
3. Фланці – фіксують трубу та полиці. Розрізняються за товщиною стінок, формою та призначенням.
4. Регульовані опори труби – спрощують процедуру монтажу та уможливлюють швидкий демонтаж барної стійки. Складаються зі внутрішньої втулки з різьбленням та регульованого елемента.
5. З'єднувач (конектор) – якщо потрібно наростити трубу при встановленні барної стійки в приміщеннях з високими стелями, цей елемент забезпечує надійне та акуратне з'єднання двох ділянок.
6. Фланці для скла – кріпляться за допомогою спеціального клею та ультрафіолетової лампи. Вони необхідні для фіксації труби в тих випадках, коли стільниця (козирок) барної стійки виготовлена з протиударного скла.
7. Барні полиці – потрібні для зберігання келихів. Ці елементи кріпляться у верхній зоні до даху стійки. Вони мають різну форму та місткість, яка залежить від розмірів та кількості рядів для фіксації келихів.

Труби Ø50 мм, елементи кріплення, полиці та інші аксесуари можуть мати декоративне покриття, що імітує хром, нікель, золото й мідь. Полиці призначені для розміщення пляшок, келихів, фруктів та посуду. Для надання стійкості барній стійці передбачені спеціальні бічні кріплення, що фіксуються на вертикальній площині та трубі.

Конструкція барної стійки

Основа будь-якої барної стійки – стільниця та труба діаметром 50 мм. Конструкція може бути доповнена козирком (дахом), але це не обов'язковий елемент. Труба кріпиться до стільниці та інших опорних площин (стеля, підлога, козирок, стіна) за допомогою фланців та спеціальних тримачів. Саме ці елементи забезпечують стійке положення вертикальної опори, яка утримує один бік барної стійки. Полиці для комплектації труби підбираються з урахуванням відстані від стіни. Якщо вона невелика, рекомендується використовувати полиці-трапеції. Всі ці елементи фіксуються на трубі за допомогою спеціальних фланців. Їх потрібно по 2 одиниці на кожну полицю – для фіксації зверху та знизу.

Як стільниці можна використовувати постформінг, панелі зі штучного каменю, МДФ, облицьовану ПВХ-кромкою плиту ЛДСП та натуральне дерево. Зовсім не обов'язково, щоб обраний матеріал був точно таким самим, як стільниця кухні. Можна надати перевагу будь-яким іншим поверхням. Відмінно підійде протиударне скло, яке поєднується майже з усіма матеріалами, які використовуються для виготовлення сучасних кухонних меблів. Скло добре комбінується з акриловими та фарбованими фасадами, а також полотнами, які обтягнуті ПВХ-плівками.

Стільниця та козирок барної стійки можуть бути незалежними та окремо кріпитися до опорної площини (стіни). Також вони бувають з’єднаними стелажною конструкцією або вертикальною плоскою панеллю. При виборі другого варіанта варто враховувати, що полиці, ніші та скриньки забирають простір на стільниці, якого й так не надто багато на тісній кухні. Тому найприйнятніший варіант у цій ситуації – незалежні козирок і стільниця або з’єднані один з одним плоскою панеллю. Якщо барна стійка доповнена такою панеллю, у верхній зоні можна розмістити 2-3 полички з ЛДСП, МДФ або скла.

Алгоритм складання та встановлення барної стійки

Щоб встановити барну стійку, не знадобиться виконання складних технологічних операцій. Для монтажу знадобляться дриль, шурупокрут, рівень, набір шестигранних ключів та викрутка. Установка найпопулярнішої простої моделі барної стійки, що складається зі стільниці (постформінг) і труби з полицями, передбачає наступну послідовність дій:

1. Розмітка стільниці та свердління наскрізного отвору Ø50 мм – ці дії необхідні, щоб просунути трубу. Можна зібрати конструкцію з двох окремих елементів труби, але вона буде менш стійка. Тому рекомендується знайти коронку для свердління наскрізного отвору в стільниці та підготувати деталь як належить.
2. Розмітка та розкроювання труби – її довжина повинна бути приблизно на 30 мм менша, ніж відстань між підлогою та стелею в зоні монтажу. Така різниця потрібна, щоб при переведенні труби з горизонтального положення у вертикальне вона не чіплялася за стелю.
3. Фіксація куточків на стільниці – елементи кріплення прикручуються внизу плити з того боку, яка буде примикати до стіни.
4. Свердління стіни під елементи кріплення – стільницю з прикрученими кутками потрібно підняти на необхідну висоту в тому місці, де буде встановлена барна стійка, і виконати розмітку під дюбелі або молі.
5. З'єднання труби та стільниці – ця процедура виконується на підлозі. Стільниця ставиться на ребро, і в попередньо просвердлений отвір Ø50 мм заводиться труба. Потім зверху та знизу надягають фланці, які утримуватимуть стільницю на трубі.
6. Комплектація барної стійки аксесуарами – на трубу у верхній зоні над стільницею встановлюють полиці з фланцями. При виконанні цієї процедури необхідно стежити за кількістю та правильним положенням фланців, щоб потім не розбирати для усунення помилок вже встановлену конструкцію.
7. Встановлення барної стійки у вертикальне положення – поки конструкція лежить на підлозі, потрібно на нижній край труби надіти фланець кріплення, а на верхній – регульовану опору. Потім варто перевернути стійку, прикрутити стільницю до стіни й на запланованому рівні притягнути до труби фланець, який утримуватиме знизу трубу.
8. Свердління підлоги під нижній фланець – необхідно за допомогою рівня надати правильне положення трубі, розперти її за допомогою верхньої опори, що регулюється, і виконати розмітку.
9. Остаточна фіксація труби та стільниці – після свердління нижній фланець прикручується до підлоги, а верхня опора, яка регулюється, викручується до упору, наскільки це можливо. Стільниця виставляється за рівнем в ідеальному горизонтальному положенні, до неї знизу та зверху кріпляться фланці, які потім притягуються до труби за допомогою ключа-шестигранника.
10. Фіксація полиць на своїх рівнях – спочатку шестигранним ключем затягується нижній фланець, до нього притискається верхній так, щоб полиця не нахилялася, але водночас могла вільно обертатися навколо осі.

Роботи з монтажу барної стійки необхідно виконувати з помічником, оскільки поодинці навіть досвідченому професіоналу буде важко встановити таку конструкцію. Наприкінці заходу особливу увагу варто приділити надійності фіксації стільниці на стіні та стійкості труби. Якщо виникнуть сумніви, конструкцію необхідно додатково зміцнити.